Я ж казала тобі, що не зможу без моря Я тікала від тебе на темнії схили Я тобі натякала про те, що нас троє Ти і море, мої обгорілі вітрила Я змінилась, інакше цей світ не пізнаєш І свободя п’янить, як у перше твій дотик Ну а ти не міняєшся, ти не зникаєш Я торкаюсь води, затамовую подих І питаю себе, чи я ще відчуваю? Що тримає мене на холодній землі? Я побачила очі твої і вже знаю, Що ти палиш останні мої кораблі.